У контексті агресії Росії щодо України Європейський Союз повинен збільшити свої інвестиції в оборонні технології, заявив Боррель.
Конфлікт між Росією та Україною підкреслив важливість "акцентування на розвитку європейської оборонної промисловості та пов'язаних технологій", зазначив у своєму блозі на платформі Європейської служби зовнішніх дій високий представник ЄС Жозеп Боррель.
"Війна, яку Росія веде агресивно та імперіалістично, справді сприймається як екзистенційна загроза для Європейського Союзу. У цьому контексті важливо оперативно визначити спільні механізми фінансування основних військових зусиль на підтримку України, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів, дотримуючись при цьому угод ЄС. Ці дії повинні також зміцнити конкурентоспроможність Європи в критично важливих секторах оборонної промисловості, щоб уникнути незворотного відставання від Росії та інших країн", - підкреслив високопосадовець ЄС.
За його словами, "Європейський Союз та його держави-члени щорічно витрачають близько 14,4 мільярда євро на дослідження і розвиток у військовій галузі. У той же час, Сполучені Штати витрачають практично в десять разів більше — 130 мільярдів євро. Європейські інвестиції, як правило, є розпорошеними та неструктурованими між окремими країнами. Ця фрагментація відображає загальну картину в європейській обороні, оскільки лише 18% оборонного обладнання в регіоні закуповується спільно. Решта замовлень здійснюються на національному рівні в кожній з країн. В результаті, європейська оборонна промисловість залишається надто маленькою, сильно розподіленою та стикається з браком інновацій."
Високий представник ЄС підкреслив значення зміцнення співпраці між оборонним виробництвом і приватним сектором. Багато сучасних технологій, які тепер доступні на споживчому ринку, виникли з оборонної галузі. Однак наразі спостерігається зворотна тенденція — все більше цивільних комерційних технологій інтегруються у військові застосування.
"Російська агресивна війна проти України надала чітку ілюстрацію для цієї тенденції. Вона розпочалася із масштабної кібернетичної атаки, і саме компанія Microsoft, комерційна структура із необхідними спроможностями, здійснила кроки для захисту цифрової інфраструктури України. В той час, коли Росія спрямовувала свої атаки проти української інфраструктури Інтернет, ще один комерційний оператор, - компанія Starlink, забезпечила зв'язок для Сил оборони України", - нагадав Боррель.
"У часи відновлення конфліктів та геополітичної напруги, оборонні стратегії вимагають чіткої візії, що включає інноваційні технології. Європейський оборонний сектор володіє великим потенціалом, і наша мета - реалізувати його повною мірою", - зазначив високопосадовець ЄС.
9 жовтня посли Євросоюзу погодили позику для України на 35 мільярдів євро, повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк.
У вересні президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про надання Україні кредиту в розмірі до 35 мільярдів євро в рамках зобов'язань, взятих на себе країнами G7. Під час спільної пресконференції з фон дер Ляєн президент України Володимир Зеленський зазначив, що ці фінансові ресурси будуть переважно спрямовані на потреби енергетичного сектору та забезпечення оборони.
Минулого місяця видання Bloomberg повідомило, що Сполучені Штати повідомили Європейському Союзу про намір надати Україні 20 мільярдів доларів у рамках великого пакету допомоги, очолюваного "Групою семи" (G7), за умови, що блок перегляне свої санкції проти Росії.
У червні країни G7 фактично ухвалили рішення про надання Україні безповоротної позики, яка буде компенсована за рахунок доходів від заморожених російських активів, загальна вартість яких становить приблизно 280 мільярдів доларів, більшість з яких розташовані в Європі.
Спочатку Сполучені Штати та Європейський Союз погодилися на внески приблизно в 20 мільярдів доларів з кожної сторони. Однак згодом Вашингтон висунув вимогу до Європи щодо запровадження більш тривалих санкцій, щоб гарантувати збереження прибутків.
