Православна церква України ухвалила рішення про канонізацію святого: які факти відомі про Єлисея Плетенецького?

Дивним чином вдалося зберегти могилу Плетенецького.

Православна церква України визнала святим Єлисея Плетенецького, намісника Києво-Печерської Лаври, який відійшов у вічність 400 років тому. Його вважають одним із найзначніших борців за українське православ'я.

Як вдалося відшукати могилу святого, а ще для чого він побудував паперову фабрику неподалік Києва, дізнавався кореспондент ТСН Олександр Загородний.

Україна отримала нового святого - Єлисея Плетенецького. Ця видатна особа пішла з життя 400 років тому і залишила свій слід у Києво-Печерській Лаврі. Єлисей не лише виконував обов'язки архимандрита, але й виступав ініціатором створення друкарні, яка стала першим місцем видання книг українською мовою. Крім того, він проявляв велике милосердя, підтримуючи старших людей, піклуючись про немічних та годував сиріт.

Саме Єлисей Плетенецький, який на той час обіймав посаду намісника Лаври, більше ніж 400 років тому здійснив реконструкцію та реставрацію головного храму — Свято-Успенського собору. У цьому ж соборі його поховали на початку XVII століття, а згодом він був канонізований.

Митрополит Вінницький та Барський Симеон оголошує рішення священного синоду: "Документ, що стосується канонізації архімандрита Єлисея Плетенецького з Кимєво-Печерської Лаври. Цей пастир і благочестивий монах, якого його сучасники вважали світлом та охоронцем церкви, символом віри й наставником для ченців, опікуном вдів і сиріт, був батьком не лише для Лаври, а й для всього народу".

Після цих слів Єлисей Плетенецький став офіційно визнаним святим, до якого тепер можна звертатися з молитвами. Канонізація завжди має велике значення для церкви. На святкових заходах зібралися сотні священнослужителів, кілька митрополитів і навіть два хори. Такі події у Свято-Успенському соборі трапляються не так вже й часто.

Дивовижним чином вдалося зберегти могилу Плетенецького, адже його поховали під стінами собору. Під час розширення храму, могила опинилася всередині нових стін. Навіть могильна плита залишилася недоторканою. Єлисей Плетенецький не лише заснував Лаврську друкарню, яка продовжує функціонувати на тому ж місці, але й відкрив першу паперову фабрику в центральній Україні у Радомишлі, щоб забезпечити необхідні матеріали для друку.

"Ми прагнемо відновити нашу історичну пам'ять та вшанувати тих, хто насправді активно долучався до розвитку цього центрального чернечого центру нашої помісної української православної церкви", - зазначив митрополит ПЦУ Епіфаній.

Ще одна визначна подія - в Свято-Успенському соборі Митрополит Київський та всієї України Епіфаній освятив ікони. Їх намалював афонський Ієромонах Лука, той самий, який писав для України Томос. Одразу ж після освячення до них прикладаються віруючі.

"Ці ікони тривалий час перебували в храмі, де монахи зверталися до них з молитвами. Отже, можна стверджувати, що вони наділені чудодійною силою, адже були освячені афонськими ченцями", - зазначає архімандрит Авраамій, намісник Києво-Печерської Лаври.

У ТСН є унікальні кадри, які ці 300 кілограмові ікони зі святої гори Афон доправляють в Україну. Спочатку морем, потім 2 тисячі кілометрів дорогами Греції, Болгарії та Румунії. А от кіоти - рами, виготовляли вже наші майстри з Волині. Співробітники Національного заповідника Києво-Печерська Лавра дали добро на встановлення ікон, кажуть усе канонічно та доречно.

Куди поділися ікони, що раніше прикрашали Успенський собор Києво-Печерської лаври? Вони були тут, хоч і дещо менші та не належали до афонських, але все ж присутні. Коли священнослужителі Московського патріархату залишали лавру, вони зняли їх та вивезли.