"Життя в борг": чому екс-омбудсменка Денісова потрапила під підозру у легалізації мільйона доларів.

Політика

З березня 2018 року до завершення травня 2022 року Людмила Денісова обіймала посаду омбудсмена Верховної Ради України, відповідаючи за питання прав людини.

У колишньої державної діячки, екснардепки та ексуповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денисової було виявлено 42 мільйони гривень, що за нинішнім курсом дорівнює одному мільйону доларів. Фахівці НАЗК, які провели перевірку її декларації, виявили ознаки потенційного незаконного збагачення.

Цю інформацію наведено в матеріалах проєкту "Хапуга.ua".

Сама Денісова пояснює все просто - живе в борг. Принаймні судячи з декларації, останніх майже 10 років вона живе переважно за рахунок свого оточення. Позика на 12 мільйонів 2016 року, 17 мільйонів 2018-го, ще 20 - 2021-го, та чомусь дуже-дуже скромно 2023-го - всього 2 мільйони. При цьому дивно чи, навпаки, закономірно, що не всі з позичальників можуть згадати, як давали гроші.

Запитання щодо майна колишньої омбудсменки виникають не вперше. У вересні 2018 року Національне агентство з питань запобігання корупції вже зафіксувало порушення, а в 2019 році її запросили на допит до Генеральної прокуратури.

У її власності є 7 ювелірних предметів і годинник, проте їхня вартість залишається невідомою. Вона володіє трьома квартирами площею 195 квадратних метрів, трохи більше 200 квадратів та 120 квадратів, а також нежитловою нерухомістю загальною площею понад 2300 квадратних метрів.

Витрачалася чиновниця на нерухомість, як бачимо, з розмахом. І не лише на нерухомість.

За даними ЗМІ, на весілля доньки Денісова витратила 600 тис. дол. І це при тому, що офіційно пані Денісова живе фактично в кредит. За 4 місяці 2023 року вона отримала всього 250 тис. грн і придбала новеньку "Тойоту камрі" за мільйон шістсот тисяч гривень. За 2022-й заробила мільйон з гаком, за рік до цього - 2 мільйони.

В період з 2018 по 2020 рік сума її доходів ледь наближалася до восьмисот тисяч. Проте це не заважало їй брати кредити, наприклад, 12 мільйонів у матері та 2 мільйони у дочки. Найбільшу суму, а саме 20 мільйонів, вона отримала в 2021 році від Огіря Григорія Івановича. Журналісти змогли зв’язатися з ним, і він стверджує, що ніколи не надавав такі великі суми, його лише попросили підписати певні документи.

Позикодавець ділиться своєю історією, в якій розповідає про своє минуле як директора компанії, що займалася виробництвом сільськогосподарської продукції. Після того, як він вийшов на пенсію, одного разу до нього завітали давні знайомі, яким колись постачав товари. Саме вони переконали Григорія Івановича поставити свій підпис.

"Кілька років тому, перед тим як піти на пенсію, я працював директором у певній компанії. Ось одного разу до мене завітали друзі з Херсона чи Мелітополя, вже точно не згадаю, але вони приїхали, коли я вже не був на роботі. Ми посиділи, поговорили, і вони попросили мене підписати щось. Вони навіть не здогадувалися, що я вже на пенсії. А я, будучи необачним, підписав", - розповідає він.

Отже, постає питання: звідки ж узялися ці кошти? Для багатьох відповідь буде більш ніж зрозуміла — значна частина кар'єри Денісової була пов'язана з високими ризиками корупції. З 2007 по 2010 рік вона обіймала посаду міністерки праці та соціальної політики, а згодом, після реорганізації міністерства, у 2014 році стала міністеркою соціальної політики. Під її контролем також перебував Пенсійний фонд.

"Звісно, це одне з найзначніших міністерств з огляду на фінансові ресурси, які ним обробляються. Тут існують ризики корупції. Міністерство займається соціальними виплатами та здійснює нагляд за Пенсійним фондом", - коментує економіст Борис Кушнірук.

У старому міністерстві, а також у новоствореній структурі під керівництвом Денісової, не бракувало скандалів. Один із найбільш резонансних випадків стосувався закупівлі інвалідних візків на суму 43 мільйони гривень, тоді як реальна вартість, за даними, що стали відомими через кримінальну справу в СБУ, не перевищувала 9 мільйонів. Крім того, міністерство не приділило належної уваги й дітям. У 2014 році Мінсоцполітики витратило 110 мільйонів на харчування школярів, уклавши угоду з фірмою, яка славилася своїми дорогими та неякісними продуктами. Колеги з "Наших грошей" тоді зауважили: "Мінсоцполітики, як і очікувалося, опинилося в епіцентрі скандалу. Саме від цього міністерства ми передбачали проблеми через його керівницю, оскільки за її ім'ям уже давно тягнувся шлейф підозр щодо причетності до різних схем".

Проте, на думку експерта, найважливішим є те, що як у минулому, так і в даний час міністерство не розробило єдину платформу соціальної допомоги. Це унеможливлює можливість окремого перегляду інформації про кожну особу та з'ясування, які саме фінансові виплати вона отримує від держави та на які потреби. Така ситуація сприяє виникненню значних корупційних ризиків.

"На жаль, в нашій країні ніхто не має точних відомостей про те, скільки людей отримують соціальну допомогу. І це не просто так. Вся інформація, що стосується різних видів соціальної допомоги та місця проживання, зберігається в окремих реєстрах, які між собою не взаємодіють. Це ускладнює можливість перевірки, чи є підстави для отримання допомоги тією чи іншою особою, а також неможливо визначити, яку саме допомогу і в яких обсягах вона отримує. Таким чином, ніхто не здатен надати відповіді на ці питання," - зазначає Борис Кушнірук.

З березня 2018 року до завершення травня 2022 року Людмила Денісова обіймала посаду омбудсмена Верховної Ради України, відповідаючи за питання прав людини. Вже перебуваючи на цій посаді, вона засвітилася на сумнозвісних "плівках Вовка".

Судячи з плівок, колишній суддя Павло Вовк намагався домовитися з ексомдудсменкою про просування "правильних" кандидатів на посаду у Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Слідство вважає, що вона допомогла штучно створити вакантні посади в кваліфкомісії, які виграли узгоджені наперед кандидатури - Микола Сірош, Сергій Остапець та Андрій Солодков.

Після початку військових дій 1 квітня 2022 року була запущена спеціальна телефонна лінія, що надає психологічну підтримку, яка стала можливою завдяки підтримці ЮНІСЕФ. Вже через три місяці після старту проєкту журналісти почали ставити чимало запитань. По-перше, цю лінію очолювала Олександра Квітко — донька Людмили Денісової, яка стала відома завдяки весільній церемонії вартістю 600 тисяч доларів. Але більш важливим було інше питання: як саме функціонувала ця лінія? Хоча фінансування для такої важливої ініціативи надходило, деталі про те, хто й що робив, залишалися неясними.

"Як розповідає УП співрозмовник всередині установи, "лінія Квітко" суттєво відрізнялася від усієї іншої роботи офісу. Головним чином - непрозорістю. Про роботу Олександри Квітко працівники Офісу омбудсмена не знали нічого: хто і як часто їй телефонує, чи фіксуються ці дзвінки, яку допомогу надають жертвам. Невідомими залишалися й інші психологи, які працювали разом із Квітко. Чи вони взагалі існували?".

Вже в травні уповноважену з прав людини звільнили з її посади. Ініціатори заявляють, що це через "бездіяльність, небажані подробиці сексуальних злочинів та через те, що вона, як омбудсмен, не їздила до Росії, а проводила багато часу в теплих спокійних західних Європах".

"Ми намагалися безпосередньо задати питання, пов'язані з професійною діяльністю Денісової, але, на жаль, це не вдалося. Наприклад, офіс її громадської організації не зателефонував нам назад. Також ми не отримали жодної відповіді на наші дзвінки та повідомлення на її особистий номер. Спочатку було видно, коли пані Людмила востаннє була активна, але після нашого звернення вона приховала цю інформацію", - зазначається в матеріалі.

Пізніше до нас звернувся адвокат колишньої уповноваженої Андрій Тарасов. Ось що він поділився щодо перевірки, яку провело НАЗК.

"Дійсно є така ситуація, зі ЗМІ нам стало про це відомо, але ніхто нас ще не викликав на відповідні слідчі дії. Довідки, наскільки я знаю, теж їй не вручали. Тому навряд чи вона вам зможе щось конкретне сказати", - каже він.

Також Денісова ще від 90-х займається пенсіями, перебуваючи на різних посадах. Це було і під час роботи в Міністерстві соцполітики, і до нього, і після нього. Просто на різних рівнях. Її занепокоєність виплатами просто вражає: "реорганізація Донбасу має починатися з пенсій", "кожен 5-й українець може залишитися без пенсії", "400 тисяч переселенців не отримують пенсії". Можливо, цими заявами вона показувала, що це саме її територія?

У 1990-х роках Денісова займалася шахрайством, привласнюючи кошти пенсіонерів з Криму, працюючи на посаді керівника Кримського пенсійного фонду. Після скоєння злочинів, пов'язаних з облігаціями, вона потрапила до слідчого ізолятора, проте незабаром її ситуацію вдалося владнати. Після виходу з ув'язнення Денісова отримала підвищення та стала керувати Казначейством Криму, - зазначено в матеріалі.

Врешті-решт, вона остаточно розірвала свої офіційні стосунки з Пенсійним фондом лише в березні цього року, залишивши посаду члена правління.

Як би там не було, експерти пояснюють, Пенсійний фонд - це суцільний жах для багатьох пенсіонерів. І просто гучними заявами це не змінити. Отримати пенсію в Україні не так вже і просто, як могло б здаватися. Відмовляючи за дуже сумнівними критеріями реальним людям, в країні роками отримують пенсії ті, хто вже померли - їх називають мертвими душами.

"Є потенційні мертві душі, коли насправді людей, яким начебто допомагають, немає, а гроші на це виділяються", - пояснює Борис Кушнірук.

Численні публікації в ЗМІ про нарахування грошей мертвим душам - і це в той самий час, коли деяким відмовляють просто через неправильну ручку.

Усе це дійсно викликає численні запитання стосовно ексміністерки, особливо з огляду на її значні статки, частина з яких, як стверджується, походить від особи, що, виявляється, навіть не мала змоги зустрітись з Денісовою. Це виглядає як спроба легалізації корупційних коштів, тому не дивно, що НАЗК та журналісти проявляють таку увагу до її декларації та особистості.