Це було б оптимальніше: в Німеччині проаналізували шанси на проведення переговорів між Україною та Росією.
У сфері мирної дипломатії спостерігається динаміка. Як Україна, так і Росія виявляють бажання вести переговори. Канцлер Шольц вбачає у цьому потенціал для розвитку. Кремль, у свою чергу, дає зрозуміти, що його позиція тепер залежить від Сполучених Штатів, ставлячи певні вимоги. Можливо, ми наближаємося до початку процесу виходу з конфлікту.
Олаф Шольц продовжує дивувати. Уперше канцлер Німеччини відкрито говорить про можливість мирних переговорів з Росією в ефірі телеканалу ZDF: "Вважаю, що настав час обговорити, як ми можемо вирішити цю військову кризу і досягти миру швидше, ніж це виглядає наразі".
Це несподівано, принаймні для широкого загалу. Це не так для дипломатичних кіл: за лаштунками останніми днями спостерігається великий рух до початку мирних переговорів. Індія, Китай, Угорщина і Туреччина були дуже активними на дипломатичному рівні. І Київ, і москва, схоже, зрозуміли, що було б краще перевести війну в площину політичних переговорів, пише публіцист Вольфрам Веймер для n-tv.de.
Путін прямо зазначив: "Якщо є бажання для діалогу, ми не будемо відмовлятися". На економічному форумі у Владивостоці він додав: "Чи готові ми до переговорів? Ми ніколи не відмовлялися, але це не повинно базуватися на якісь миттєвих вимогах, а на документах, які були узгоджені та підписані у Стамбулі".
Нова позиція Путіна викликає інтерес, адже не так давно він висловив думку, що вторгнення України в Курськ унеможливить проведення переговорів.
У Відні минулого тижня ознаки вказують на те, що переговори про припинення вогню можуть розпочатися найближчим часом. Федеральний канцлер Карл Нехаммер виявляє активнішу позицію, ніж Олаф Шольц, заявляючи: "Австрія готова сприяти досягненню справедливого і стабільного миру, ґрунтуючись на міжнародному праві, і пропонує використовувати переговори як платформу для ОБСЄ". Нехаммер підтримує тісні зв'язки з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді та спільно розробив дипломатичну ініціативу для досягнення миру.
Згідно з думками експертів у дипломатичних колах, існує три основні причини, чому обидві сторони раптово проявили готовність до мирних переговорів. По-перше, військова ситуація зайшла в безвихідь, нагадуючи жахливу окопну війну. Незважаючи на величезні зусилля, численні втрати та мільярдні витрати, фронт ледве рухається вперед. Так, Росія змогла просунутися лише на кілька кілометрів у Донбасі з початку року, в той час як Україна здобула аналогічну територію всередині Росії в результаті Курської наступальної операції. Жодна зі сторін не має підстав для оптимізму щодо військового прориву, зазначає публіцист.
З другого боку, виснаження проявляється з обох сторін конфлікту. Підтримка продовження війни зменшується як у Росії, так і в Україні. Вперше за останні півроку значно зросла кількість тих, хто виступає за мирні переговори, згідно з даними російського інституту "Левада". Політичні лідери усвідомлюють зниження своєї популярності та розглядають можливі стратегії для виходу з кризи. Крім того, як союзники Росії (зокрема, Китай та Індія), так і партнери України все активніше підтримують ідею мирного врегулювання. Особливо важливим є наближення дати американських виборів у листопаді, оскільки число прихильників військової допомоги Україні в США також зменшується.
Також важливим є питання, кого залучати до мирних переговорів і за яких умов. Україна прагне зберегти формат, започаткований на Бюргенштокській конференції в Швейцарії, з участю Росії. Водночас Росія шукає альтернативні варіанти: Путін пропонує залучити до ролі посередників країни БРІКС — Китай, Бразилію та Індію.
"У будь-якому разі, обидві сторони конфлікту відкрито обговорюють можливість переговорів. Вони активно працюють над зміцненням своїх переговорних позицій. Дипломати трактують агресивний військовий наступ на Курщині як спробу Києва отримати перевагу для старту переговорного процесу", – зазначає публіцист.
Раніше міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила скептицизм щодо нових мирних переговорів з президентом росії з метою припинення агресивної війни в Україні.
