Відшукати правду: запорізький дослідник історії вивчає потоплене судно-драгу.

Судно, призначене для днопоглиблювальних робіт і яке має більш ніж столітню історію, багато років перебувало під водами, а нещодавно було виявлене внаслідок обміління річки Дніпро.

Це міг би бути чудовий експонат музею судноплавства. Але через відсутність грошей та зацікавленості з боку пам'яткоохоронних органів унікальна драга, що має складну і загадкову історію, лежить безборонною на мілководді Дніпра.

"ВАГОН", ЯКИЙ ВИЯВИВСЯ СКАРБОМ

Місцеві рибалки вже давно підозрювали, що в одному з районів Запоріжжя в Дніпрі "перебуває" значна знахідка. Кажуть, що під водою приховано вагон або щось подібне. Частково цю знахідку вдалося виявити минулого року, коли російські окупанти підірвали Каховську ГЕС.

6 червня минулого року, після того як російські війська підірвали Каховську ГЕС, водосховище перестало існувати, і рівень води різко знизився. Це призвело до того, що Дніпро подарував нам незвичайну загадку. На поверхні з'явився об'єкт, який виявився судном. Воно виготовлене з міцних дубових брусів. Ми змогли визначити тип цього судна – це драга, яка використовувалася для днопоглиблення, щоб забезпечити безперешкодний прохід для кораблів. Дослідження показали, що воно датується кінцем XIX століття. Цю інформацію стверджує кандидат історичних наук Олександр Олійник, який має досвід роботи як під водою, так і на її поверхні.

Олександр розповідає, що коли вперше натрапив на цей предмет, йому не відразу вдалося усвідомити, що саме він бачить.

- У цій знахідці мене захоплює все. Я вперше стикаюся з таким судном. Наскільки мені відомо, нічого схожого раніше не виявляли в цій частині Дніпра. Все своє життя я досліджував історію козацтва, вивчав зимівники, але коли побачив цей об'єкт, не зміг його обійти, він мене просто притягнув. Як кажуть: те, що не відоме, завжди викликає великий інтерес, - ділиться своїми враженнями історик.

ШЛЯХ ДО ЧОРНОГО МОРЯ

Олександр відвідує це місце майже кожного дня. Він відверто визнає, що самостійно вивчати та досліджувати цей об'єкт надзвичайно важко, а, можливо, й зовсім неможливо.

Незважаючи на це, дослідник провів ряд вимірювань і виявив, що товщина дубових брусів, з яких виготовлено драгу, становить 17 см. Однак слід мати на увазі, що судно тривалий час було у воді. Можливо, раніше ці дошки мали більшу товщину - приблизно 20 см. Довжина окремих брусів перевищує один метр, а загальна довжина судна досягає 18 метрів.

Визначити ширину судна виявляється досить складним завданням, оскільки його верхня частина відсутня — або зруйнована, або пошкоджена льодом. Додатково, значна частина судна знаходиться під водою і засипана ґрунтом чи піском. Проте, за попередніми оцінками, можна припустити, що ширина судна перевищує 6 метрів, - зазначає фахівець.

Драга, ймовірно, була збудована на суднобудівному заводі в Олександрівську, адже саме так до 1921 року називалося сучасне Запоріжжя.

Судно не мало власного двигуна і буксирувалося, оскільки агрегати на зразок гвинта, які б дозволяли йому пересуватися самостійно, наразі відсутні. Олександр вважає, що драга була закріплена на якорі і займалася днопоглиблювальними роботами.

- Це судно є яскравим доказом того, що судноплавство на Дніпрі існувало з давніх-давен, до будівництва каскаду гребель, і забезпечували його ось такі драги. Вони давали хід усім суднам, які курсували від Олександрівська до Херсона, можливо, навіть до Чорного моря, - говорить Олександр Олійник.

На відстані близько 40 метрів від драги, також під водою, але на значнішій глибині, знаходиться човен. Історик допускає можливість, що він міг належати до цього судна.

- Човен зеленого кольору, і в такий самий колір був пофарбований кран, встановлений на цьому великому судні-дразі: залишки фарби є, і їх можна розгледіти. Човен дерев'яний і обшитий металом зсередини. На ньому екіпаж міг розвозити якорі й розставляти їх, або ж діставатися з берега до драги, - говорить Олександр.

ЗАГАДКОВИЙ ВИБУХ

У кормовій зоні судна розташовувалися три каюти, а з протилежного боку – ще дві. Посередині знаходилося "серце" судна – машинне відділення. Наразі судно лежить на боці, і деякі механізми стали добре помітними. Серед них видно шестерню, яка колись була частиною системи, що забезпечувала підйом і спуск якоря, а також виконувала завдання, пов’язані з швартовкою.

Дослідник зазначає, що у судна відсутні традиційні корми та носа. Замість цього з обох боків розташовані потужні металеві пластини, товщина яких становить 5 мм. У центрі судна розміщений двигун, який працює на мазуті. Цей двигун виготовлений в Англії і його можна спостерігати й сьогодні.

- Двигун виготовила компанія "Річард Хорнсбі і сини". Напис є, і його видно. Фірма була заснована у 1815 році й проіснувала до 1917-го. Вона виготовляла двигуни для сільськогосподарської техніки. Ця фірма відома тим, що зробила трактор у тому розумінні, в якому ми його знаємо. Але і для кораблів вони робили двигуни. Саме цей працював на мазуті. На судні є бак, і навіть сьогодні видно залишки мазуту на поверхні води поблизу драги, - каже співрозмовник.

Якщо визначити потужність двигуна, можна буде оцінити приблизну кількість ґрунту, яку обробляла драга. Проте, на даний момент, це ще не вдалося здійснити.

Двигун, як і саме судно, частково зруйнований унаслідок вибуху. Причина і дата кораблетрощі наразі не відомі.

- Це встановити можливо за допомогою архівних документів, тогочасної періодики. Я думаю, що судно зірвало з якоря і потягло вздовж річки. Сталося перекидання, двигун вибухнув - він лежить частинами. Ми спробуємо встановити дату цієї події, - каже Олександр.

Постраждалий від варварів

Поза двигуном була облаштована кухня, де стояла плита, зроблена з металевого кутника й обкладена вогнетривкою цеглою гарної якості. Проте на плиті не було жодних клейм. На жаль, її вже встигли поцупити "металісти". Вони ж украли і кнехт - тумбу для закріплення канатів. Ці речі Олександр устиг побачити і сфотографувати до появи спритних вандалів.

Від крана, що піднімав землю в процесі днопоглиблювальних робіт, залишилася значна купа металу. Підйомний механізм і залишки троса збереглися в досить хорошому стані.

- Ця конструкція зроблена французькою фірмою "Провіданс". Це був французько-бельгійський змішаний капітал. Фірма мала філію у місті Маріуполь і в реєстрах числилась як "Руський провіданс". Вона проіснувала до 1917 року. Потім унаслідок перевороту вона була націоналізована і, власне, є першозасновницею підприємства, відомого як завод імені Ілліча. Більша частина конструкції крану знаходиться під водою. Шкода, що ця знахідка не викликала інтересу у наших правоохоронних органів. Це унікальне судно, яке виконувало специфічну роботу. Це не баржа, не пароплав, не баркас риболовецький, це судно, яке цінне як частина історії судноплавства на Дніпрі. Воно могло би бути чудовою ілюстрацією технічного розвитку річкової культури, бо борт зроблений у нас, - говорить історик.

У судна було подвійне дно, частина якого була забетонована. Це робило його більш стійким та нерухомим під час виконання робіт.

Усі елементи на дразі з'єднані за допомогою клепки, оскільки у той час зварювання ще не використовувалося. Це свідчить про те, що виріб створено в ХІХ столітті, а не в ХХ.

- З точки зору технічного насичення судна, воно було дороге і екіпаж мав бути навченим, кваліфікованим. Думаю, що кількість екіпажу була не менше 5-6 чоловік, бо забезпечити роботу цих механізмів можна лише такою кількістю, - пояснює історик.

Яке було ім'я цього судна, і з яких причин воно опинилося на дні? Олійник намагався знайти відповіді на ці запитання в обласному державному архіві, але йому порадили звернутися до архіву річкового флоту в Києві. Також важливо дослідити старі газетні публікації, які могли б містити інформацію про цю аварію.

Перш ніж цю унікальну знахідку розграбують крадії металобрухту і зруйнують вандали, її треба ретельно дослідити, провести віртуальну реконструкцію, а в ідеалі треба було б розібрати, відреставрувати і музеєфікувати.

— Тут повинна функціонувати експедиція. Потрібні фінансові ресурси. Спершу необхідно відокремити металеву частину від корпусу. Корпус слід дослідити, проте роботи на воді заборонені через війну, — зазначає Олександр.

Він звернувся до приватних організацій, щоб вони посприяли в порятунку судна. Директор відомого музею "Фаетон" у Запоріжжі виявив інтерес до цієї знахідки. На сьогодні це єдина можливість врятувати драгу, яка, здається, спливла з минулого, щоб продемонструвати, хто і яким чином сприяв розвитку судноплавства на Дніпрі понад сто років тому.