Микола Глущенко: митцем і таємним агентом КДБ - "Часова машина"
Незвичайна подорож, що веде від мистецького успіху до таємниць радянських розвідувальних служб.
1977 рік. Україна радянська. Брежнєвський застій у своїй кульмінації. В Києві помирає відомий художник, шевченківський лауреат Микола Глущенко. У 90-ті, з відновленням української незалежності, стане відомо про його співпрацю з КДБ, а вартість картин шалено підскочить.
Шлях Глущенка: Від Денікіна до польських таборів
Ну що ж, будемо розбиратися - розвідником чи шпигуном був Микола Глущенко. До речі, у розсекречених архівах у нього інше ім'я. Спочатку невиразне - Художник, а потім - Ярема.
Микола Глущенко народився на початку ХХ століття на Дніпропетровщині в місті Новомосковськ. Сьогодні, після повномасштабного вторгнення, ці топоніми в процесі деколонізації. Тоді як Микола Глущенко в юності пізнав тільки одну трансформацію - російсько-імперську. Не дивно, що у 1918 році під час визвольних змагань в Україні він обрав "білу" сторону - Добровольчу армію Денікіна.
Згодом події розвинулися стрімко, і армія зазнала поразки. Він опинився в таборі для інтернованих на польських землях. У цей час почали відбуватися певні самостійні дії, які стали його свідомим вибором.
Втеча Глущенка: з таборів до Берліна
Глущенко вирішує утекти з табору для військовополонених. Часи справді скрутні, навколо панує тиф і нестача їжі. Він сам захворів, але поборов хворобу та зумів дістатися Берліна. Його приваблювала Берлінська королівська академія мистецтв.
У той момент у нього розпочалася важлива внутрішня подорож: він намагався зрозуміти, ким є насправді, з ким він пов'язаний і як виглядає його зв'язок з радянською державою, що існувала тоді – СРСР, і з його рідною землею – Україною.
Глущенко та Винниченко: незвичайна дружба
Як талановитий студент Глущенко вчиться в Берліні коштом діячів української еміграції. Він комунікабельний і швидко "обростає" знайомствами і звязками. Та чи не найважливіше спілкування Глущенка було повязано з письменником та діячем УНР Володимиром Винниченком
Ця дружба була незвичайною, з явними дисбалансами з обох боків, оточена заздрістю та змаганням. Винниченко відчував заздрість до молодості та обдарованості свого молодшого товариша, тоді як Глущенко, ймовірно, відчував невпевненість через власне походження та статус. У своїх "Щоденниках" Володимир Винниченко часто згадує Глущенка або Глуща та його дружину Марію, але зазвичай з ноткою критики.
Глущенко та Довженко: шлях до Радянського Союзу.
Глущенко не приховував свого бажання повернутися на Батьківщину, в Україну. У 1925 році він отримав радянський паспорт. Цей знаковий у його житті момент відбувся не без впливу Олександра Довженка, який у той час працював в радянському консульстві Німеччини.
Вербування Глущенка: старт співпраці з Державним політичним управлінням
У січні 1931 року митць надіслав листа до Всеукраїнського товариства культурних зв'язків, в якому висловив ідею провести в Харкові та Києві художню виставку творів українських емігрантів, що мешкали в Парижі. Цей лист привернув увагу Державного політичного управління, яке розпочало збір інформації про Глущенка.
Підсумовуючи всю інформацію про Глущенка, можемо стверджувати, що його вербування є доцільним. Згідно з різними джерелами, переговори з ним мають реальні шанси на успіх. Варто відзначити, що Глущенко має значні зв'язки серед української еміграції в Парижі, а його часті поїздки Європою створюють можливість запросити його на переговірний процес у Берлін або в інше зручне місце...
У цих загадкових записах відсутні описи персонажа та оцінка його морального стану. Ми не в змозі точно визначити, які причини спонукали Глущенка укласти угоду з секретними службами Радянського Союзу.
Глущенко та Винниченко: таємниці і зрада
Проте в 30-ті роки матеріальне становище Глущенка значно поліпшилось. Він оселився в Парижі, де створює серію портретів своїх французьких друзів, які підтримують СРСР, зокрема письменників Ромена Ролана та Анрі Барбюса, а також керівників Французької комуністичної партії. Глущенко також бере участь в оформленні радянських павільйонів на різних виставках, що приносить йому непоганий дохід, легалізований завдяки допомозі спецслужб. Окрім цього, він уважно вивчає емігрантське середовище, збираючи інформацію про таких осіб, як ерцгерцог та полковник Українських Січових Стрільців Василь Вишиваний, один із засновників ОУН Дмитро Андрієвський, а також Володимир Винниченко.
Зазначено про зникнення ще двох щоденників (за 1927 і 1928 роки). Підозра впала на Глущенка. Крім нього, ніхто не мав можливості це зробити, жодна інша особа не могла дістатися до записів. Під час перевезення меблів він перебував у кабінеті, відкрив стіл і вчинив крадіжку. З якою метою? Щоб передати до ГПУ? (15 липня 1935, Володимир Винниченко "Щоденники")
Від Парижа до Москви: метаморфоза Глущенка.
В останній рік свого перебування в Європі Микола Глущенко - нервово виснажений. Відчуває, що викликає підозру не лише у Винниченка, але й у французьких спецслужб. Керівництво НКВС дає "добро" своєму агенту повернутися додому, в СРСР. Він перетинає кордон разом з дружиною Марією.
Москва, 1935 рік. З усіх радіопередач звучать захоплені оди на честь сонячного Сталіна, в той час як газети закликають до жорстокої розправи над усіма супротивниками радянської влади. Троцькісти, буржуазні націоналісти та інші «шкідники» стають мішенню для гнівних публікацій.
Уявіть собі: Глущенко, який звик до атмосферних кав'ярень і танцювальних вечірок. Він звик до безтурботного пересування Європою, де можна просто сісти на потяг у Парижі і опинитися в Берліні, Ліоні чи Ніцці. А тепер він обмежений лише можливістю сісти в трамвай.
Глущенко в Москві: життя на 9 квадратних метрах
Зворотного шляху не існувало. Йому довелося адаптуватися та прийняти радянські умови. І навіть не ту українську реальність, до якої він так прагнув у Берліні та Парижі, а саме російську.
Це було продиктоване керівництвом силових структур, які бажали його бачити ближче до центру, так званого. І житло йому дали в Москві, аж 9 кв.метрів на вулиці Біговій. І він там мешкав разом з дружиною і сином, про що він навіть в доповідній писав
Я 9 років працюю в радянській розвідці. Маю широкі знайомства, як в СРСР, так і закордоном. Моя професія художника значно полегшує мою працю. Я впевнений, що використовуючи свої дані, я зможу розширити свою діяльність і бути ще більш корисним радянській розвідці. Проте є паралізуючи перешкода - це відсутність жив площі. Я, дружина і дитина живемо в кімнаті на 9 кв.метрів. (скан Скарга про квартиру)
Київська Поїздка: Глущенко на лезі ножа
Тим часом наближається 1937. Маховик сталінських репресій набирає обертів. У Глущенка - боротьба за виживання. Інколи він буквально ходив по лезу ножа. Як, наприклад, у Києві.
Художник приїхав на зустріч з українськими митцями. Звісно, що з дозволу НКВС. А за ним, до Москви, полетіла таємна депеша більш дрібного агента, що Глущенко - шпіон і ворог народу. Глущенку пощастило, тоді, як автору секретної цидули - ні. Його ліквідували, як провокатора. А могло бути і навпаки.
Угода та культурні явища: Глущенко в центрі уваги подій.
Усі наукові та видавничі зусилля в інституті координує професор Кузеля, який є представником гетьманців і активним учасником української громади в Берліні, а також має зв'язки з бюро Розенберга. Під час бесіди з нашим "джерелом" щодо німецько-українських стратегій стосовно радянської України, він зазначив: "Я маю зв'язки з німецькою елітою і можу сказати без обмежень: війна за Україну буде". (скан берії до Сталіна про Глуща)
Альбом Гітлера: творчий доробок для Сталіна
Сталін отримав від Глущенка не лише важливі відомості, а й незвичайний артефакт – художню спадщину Адольфа Гітлера. Існували навіть легенди, що фюрер Німеччини відвідував виставку і особисто вручив художнику свій альбом з акварелями.
Сталін і напад: втрата віри в інформацію Глущенка
Рік потому нацистська Німеччина здійснила напад на Радянський Союз. Сталін пережив це дуже важко і до останнього не міг повірити в можливість агресії. Тому повідомлення агента Глущенка, а також пізніші дані від Ріхарда Зорге, не мали бажаного впливу. Тим не менш, альбом акварелей, що належав фюреру, був повернутий Глущенку.
Київ після визволення: Глущенко і відбудова
Київ повільно повертається до життя. Микола Глущенко вміло відображає цю епоху у своїх картинах. Він зображує вулицю Городоцького, раніше відому як вулиця Карла Маркса, а також перехрестя Володимирської і бульвару Тараса Шевченка.
Київські адреси Глущенка: діяльність та повсякденність
Микола Глущенко проживав у цій будівлі на Володимирській, 14, зовсім поряд із тими, хто володів його душевними переживаннями. Це згадка про "Фауста" Гете. Адже на Володимирській, 33, де тепер розташоване наше СБУ, раніше функціонувало КДБ УРСР. Тому Микола Глущенко, або ж Ярема, продовжував свою діяльність у рамках цих інституцій.
Репресії та художня діяльність в епоху Ждановщини
Зустрів на вулиці Ю. Яновського. На моє запитання як життя, відповів: "Майже мертвий". Розгублено та сердито говорив, що немає ніякої можливості працювати письменникам, що ці постанови ставлять хрест на творчості. (скан про яновського 46)
Цю таємну записку про емоційний стан українських митців, зокрема письменника Юрія Яновського, передав агент на ім'я Ярема, який насправді є Миколою Глущенком. Він також "досліджував" кола художників.
Довженко та Винниченко: прихований запис Яреми
У розсекречених архівах міститься таємний запис Яреми, в якому він згадує про висловлювання Олександра Довженка, котрий висловлює позитивну думку про Володимира Винниченка. Також там можна знайти єврейські "заміри" від Глущенка. У період між 40-ми та 50-ми роками мали місце сталінські репресії проти сіоністської спільноти. Проте, аналітичні спостереження Миколи Глущенка з цього питання подані досить нейтрально.
Глущенко та Відродження України
60-ті період українського відродження торкнувся і Глущенка. Адже він довгий час стримував свій творчий потенціал.
Проте в українському відродженні Миколи Глущенка існують певні особливості. Він продовжував займатися своєю "аналітикою". У 1964 році стався варварський акт знищення відомого вітражу Тараса Шевченка, над яким працювали молоді монументалісти: Алла Горська, Людмила Семикіна, Опанас Заливаха та Галина Севрук. Агент Ярема мав відреагувати на цю подію. Однак видно, що в 60-х роках Глущенко вже неохоче надає інформацію до структур КДБ.
Знищення архівів: воля Глущенка і реальність
В останні роки свого життя Микола Глущенко висловлював бажання знищити багато своїх менш вдалих картин у стилі соцреалізму. Якби йому це вдалося, ймовірно, він би також позбувся таємних архівів із донесеннями Яреми. Проте цього не сталося... До речі, вважаю, що називати Миколу Глущенка "українським Джеймсом Бондом" — це прояв цинізму. Адже він ніколи не був Джеймсом Бондом, і тим більше — українським.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Основні новини дня без зайвих повідомлень та реклами! Друзі, долучайтеся до "5 каналу" у Telegram. Лише за хвилину ви будете в знанні всіх важливих подій!
