Справу "ПриватБанку": Верховний Суд України порушив принцип незмінності складу колегії

3 вересня у Північному апеляційному господарському суді заплановані судові дебати в рамках резонансної справи про кредити, видані Нікопольському заводу феросплавів ПриватБанком.

Про це повідомив юрист ПриватБанку Дмитро Монастирський у бесіді з "Цензор.НЕТ".

Як відомо, судовий процес в Україні триває вже четвертий рік, фактично призупинивши розгляд позову ПриватБанку в США до колишніх акціонерів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова та їхніх компаній щодо виведення і відмивання коштів банку. Однак, засідання в українській апеляції, яке неодноразово переносилося, може знову затягнутися, оскільки представники підприємства звернулися до Верховного Суду з проханням виправити описку в судовому рішенні, ухваленому ще минулого року.

Монастирський зазначив, що згідно з нормами Господарського процесуального кодексу та принципом незмінності судового складу, усі скарги та заяви опонентів банку у Верховному Суді повинна була розглядати колегія під керівництвом Інни Берднік. Саме ця колегія минулого року скасувала рішення апеляційного суду, прийняте на користь НЗФ, і відправила справу на повторний розгляд, надавши судам нижчих інстанцій вказівки, які аспекти потрібно встановити для винесення об'єктивного рішення.

Натомість у Верховному Суді скарги НЗФ та інших підприємств, пов'язаних з колишніми власниками банку, таких як Покровський та Марганецький ГЗК, а також Запорізький завод феросплавів, в рамках апеляційного розгляду були класифіковані як нові позови та передані іншій колегії суддів під головуванням Ігоря Бенедисюка.

У 2019 році ПриватБанк розпочав судовий процес у штаті Делавер (США) проти колишніх співвласників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, а також інших фізичних і юридичних осіб. Банк вимагає компенсації збитків, завданих діями, вчиненими колишніми власниками, їхніми наближеними особами, а також різними компаніями, зареєстрованими в США.

Основна мета цих схем, згідно з повідомленнями банку, полягала в "заволодінні активами на території США на суму в сотні мільйонів доларів шляхом привласнення і легалізації коштів, отриманих від корпоративних кредитів, виданих ПриватБанком в період, коли він перебував під контролем своїх колишніх власників". Пізніше банк подав оновлений позов і додаткові документи, збільшивши суму, на відшкодуванні якої він наполягає. У цьому позові згадуються вищезгадані феросплавні підприємства як учасники схеми з виведення коштів з банку.

Судові процеси також були розпочаті в ряді інших країн.

Своєю чергою Коломойський і Боголюбов усі звинувачення відкидали. А Нікопольський завод феросплавів та низка інших підприємств, які пов'язують з колишніми власниками ПриватБанку, подали близько 200 позовів в Україні з метою визнання всіх зобов'язань за кредитами "виконаними", хоча банк не мав претензій до повернення кредитів, а в американському позові досліджується нецільове використання коштів та участь у відмиванні на користь ексвласників. За час розгляду майже 200 позовів було об'єднано у 14 проваджень, з яких зараз розглядається одна справа, по інших розгляд призупинено.

Наведені судові процеси в Україні вплинули на хід справи в Сполучених Штатах. Як зазначив адвокат ПриватБанку Олександр Фролов, розгляд справи в США частково призупинено з 2021 року. Це зумовлено тим, що американський суд спочатку очікував на рішення українських судів та їхні правові наслідки для позову, поданого банком у США.

"Через те, що судові процеси в Україні, які були призупинені, значно затягнулися, відбувся обмін висновками експертів з українського права. Після подання відповідних заяв обома сторонами, американський суд тепер розглядає, як українські судові позови та ухвалені рішення можуть вплинути на можливість розгляду позову ПриватБанку в США. Крім того, ще є кілька судових процесів, у яких ми не беремо безпосередньої участі," - зазначив він.

За його словами, мова йде про позови щодо цивільної конфіскації, які веде прокуратура Сполучених Штатів. Ці позови пов'язані з розслідуванням кримінальних справ у США, що стосуються схем відмивання грошей ПриватБанком на американській території.

У цих справах проводяться судові засідання. Крім того, існує позов проти Сполучених Штатів Америки. Компанії, пов'язані з Коломойським і Боголюбовим, подали інвестиційний позов до США у зв'язку із справами про цивільну конфіскацію. Вони намагаються отримати компенсацію за майно, яке, на їхню думку, було незаконно конфісковане. Для підтримки своєї позиції у цьому позові позивачі також посилаються на наявність позовів НЗФ в Україні, — зауважив він.

На даний момент справа за позовом НЗФ розглядається в Україні вдруге. Під час повторного розгляду Господарський суд Києва знову ухвалив рішення на користь НЗФ, через що банк подав апеляційну скаргу.

Після аналізу доказів і заслуховування аргументів обох сторін, суд оголосив перерву, щоб надати сторонам час на підготовку до судових дебатів. Проте, компанії, пов'язані з НЗФ, почали подавати свої апеляційні скарги. Це ускладнило перехід до дебатів. Матеріали справи передаються до Верховного Суду для розгляду цих скарг, що затримує процес в апеляційному суді, — повідомив Монастирський.

Повідомляється, що після подання скарги Покровським гірничо-збагачувальним комбінатом до Верховного Суду, було сформовано нову колегію суддів, хоча скаргу слід було передати колегії, яка вже розглядала цю справу. Крім того, коли адвокати банку подали заяву про відвід цієї нової колегії, їхнє прохання було відхилено.

Колегію Верховного Суду змінили незаконно. Ми подали заяву про відвід суддів, але її не задовольнили, не врахувавши при цьому аргументи банку щодо порядку формування колегії. Якщо колегія вже була визначена раніше, жодного нового авторозподілу не відбувається, а лише формально передається справа тій самій колегії, яка вже її розглядала, - зазначив адвокат банку Андрій Пожидаєв.

Він додав, що в практиці бувають помилки, коли випадково людина натискає кнопку в комп'ютері запустити на новий авторозподіл замість того, щоб натиснути кнопку передати раніше обраному складу суду, але коли нова колегія отримує справу і дивиться, що цю справу вже розглядали її колеги, то судді беруть самовідвід на підставі того, що неправильно оформлено склад суду. Ця ж колегія не заявила самовідвід.

Звичайно, хотілося б сподіватися на найкраще, але ми бачимо, що в апеляції опоненти всіма можливими способами затягують розгляд цієї справи, адже, очевидно, не мають відповідей на ті питання, які їм ставила колегія суддів. Зокрема, який у них є реальний спір з банком. Адже не можна прийти до суду і сказати, що дуже потрібно таке рішення, якщо між сторонами немає жодного спору", - зазначив адвокат.

Відомо, що є спір в США з колишніми власниками банку про те, чи ці кошти були там з банку виведені, чи ці кошти виводились в такий-то спосіб. Немає спору між банком і НЗФ, що кредит формально був закритий. І на такі питання суду їм немає чого відповісти. Але вони можуть ходити до Верховного Суду до тих пір, поки він жорстко не відреагує на такі зловживання. Бо всі ці подання направлені на те, щоб перешкодити розгляду справи, а не захист будь-яких інтересів чи вирішення будь-яких питань.

З приводу судового процесу в Сполучених Штатах, він вважає, що внаслідок останніх подій у Верховному Суді, адвокати Коломойського і Боголюбова з Америки можуть прагнути застосувати рішення, ухвалені українськими судами, для підтримки інтересів своїх клієнтів.

"Наші опоненти ж не просто так намагаються отримати позитивні для себе рішення, які б можна було принести до суду в Штатах. Бо в принципі в західній системі права дуже велику роль відіграє принцип поваги до судових рішень інших країн", - зазначив адвокат.

До слова, 9 квітня Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Кабміну та "ПриватБанку" за позовом шести компаній-нерезидентів, наближених до родини Суркісів та скасував ухвалу про забезпечення позову, під час примусового виконання якої компанії-нерезиденти намагалися стягнути з "ПриватБанку" майже 350 млн доларів США.

Нагадаємо, що 20 березня Верховний Суд України розглядав касаційні скарги Кабінету Міністрів та ПриватБанку у справі № 757/7499/17 за позовом шести компаній-нерезидентів, наближених до родини Суркісів, до державного ПриватБанку, Мінфіну та уряду про стягнення з держави майже 350 мільйонів доларів.