У лісі неподалік Львова археологи виявили брязкальце та статуетку, що датуються 5500-річною давниною.
Дослідники працювали на Лисівці влітку 2024 року
Львівські археологи дослідили найдавніше укріплене поселення доби енеоліту IV тис. до н.е. біля Винників. Серед знахідок виявили багато фрагментів посуду, вироби з кременю і каменю, а також рештки кісток тварин. Цінними знахідками є прототип музичного інструмента і зооморфна скульптурка-чаша у вигляді бичка.
7 жовтня департамент архітектури та містобудування ЛОВА повідомив про дослідження поселення носіїв культури лійчастого посуду, яке виявлено на горі Лисівка поблизу Винник. Ці давні мешканці жили тут близько 5500 років тому, в епоху енеоліту. Для детального вивчення цього історичного місця науковці організували два розкопи загальною площею 140 квадратних метрів.
Знахідка доби енеоліту
Дослідники виявили так звану "глинянку" - місце, з якого вибирали глину для виготовлення посуду, обмазування стін будинків та інших потреб. Керівник експедиції, старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. Крип'якевича Андрій Гавінський зазначив, що віднайдений об'єкт є незвичним. Давні мешканці Лисівки потребували великої кількості сировини, вони видобували глину не скраю поселення, як зазвичай, а посередині, де мала бути вільна громадська площа. Таким чином вони змінили традиційну планувальну структуру селища.
Археологічний об'єкт, де знайшли глиняний сосуд.
"Це великий котлован з нерівними контурами та дном глибиною 40-50 см. Його розкрили не повністю, зафіксували лише північну частину, яка в межах розкопу мала розміри 5×12 м. Подібні кар'єри на поселеннях культури лійчастого посуду практично не трапляються, вважається, що такі виробничі осередки закладалися поза межами селищ. Проте наші дослідження показали, що в окремих обставинах може бути по-іншому", - пояснює Андрій Гавінський.
Цей глиняний котлован слугував місцем скидання відходів для мешканців села. Сучасні археологи дослідили яму і знайшли численні уламки розбитого посуду, тисячі фрагментів, а також вироби з кременю та каменю, а також залишки тваринних кісток.
Фрагмент керамічного виробу з культури лійчастого посуду.
Найціннішою знахідкою керівник експедиції називає мініатюрну фігурку бичка і брязкальце яйцеподібної форми. Зооморфна скульптура бичка з глини є першою віднайденою пластикою в середовищі культури лійчастого посуду. Вчені її пов'язують із впливами сусідньої трипільської культури.
Це фігурка-чаша, яка мала заглиблення. В неї щось наливали для пиття або ритуалів, можливо, використовували як мінікадило. У попередні роки науковці виявили на Лисівці елемент посуду, яким з маку виготовляли опіум.
Ось ще одна вражаюча знахідка - глиняне брязкальце у формі яйця, всередині якого знаходяться дві маленькі глиняні кульки. Яйце традиційно вважається символом життя в багатьох культурах. Його могли застосовувати в ритуалах, для відлякування злих духів або як іграшку для дітей. Це своєрідний попередник музичного інструмента, що видає звуки з певною мелодійною тональністю.
"Виявлено значну кількість брязкалець, які датуються княжою епохою. З трипільської культури на всій території знайдено до 10 екземплярів. Що стосується енеоліту, то подібних артефактів в Європі вкрай мало. У Польщі їх налічується лише три-чотири, - зазначає Андрій Гавінський в інтерв’ю для ZAXID.NET. - На території України це вперше зафіксовано знахідку, пов’язану з культурою лійчастого посуду."
Це поселення доби енеоліту у Винниках датується 3500-3300 до н.е., є одним із основних для вивчення культури лійчастого посуду на теренах України та Польщі. Це було одним з центральних поселень цієї культури у верхів'ї західного Бугу. Поселення було оборонним, є сліди рову і частоколу, воно має багатий культурний шар. Його вивчення дасть уявлення про побут тогочасних людей, господарську, духовну сферу життя, фортифікаційні укріплення та контакти з представниками трипільської культури, поселення яких також знайшли неподалік - на сусідній горі Жупан. Втім, тутешні трипільці жили в цій місцевості пізніше за представників культури лійчастого посуду, вони не перетинались. Представники культури лійчастого посуду вирощували рослини: на згарищах спалених лісів сіяли зерна. Також займалися тваринництвом - багато кісток великої рогатої худоби.
Фото археологічної експедиції