Вибори в Молдові. Тривога має охоплювати не лише Санду, а й Україну.
Минулої неділі в Молдові відбулися президентські вибори, паралельно з якими проходив референдум щодо внесення змін до Конституції, що передбачає закріплення європейського курсу країни.
Для України ці голосування мали велике значення. Тому що Молдова -- сусід України, й важливо, щоб ця країна була проєвропейською, а не ще одним проросійським утворенням, здатним стати джерелом дестабілізації біля наших кордонів. Тому що наша країна прямує до Євросоюзу в одному пакеті з Молдовою, й проблеми в нашої сусідки означають, що гальмуватиметься й наша інтеграція до ЄС, оскільки через Молдову проходять деякі логістичні маршрути в Україну.
Хоча в молдовських громадян за чотири роки й накопичилися претензії до чинної глави держави, та, як і було прогнозовано, лідеркою в першому турі стала Мая Санду: після обробки майже 98,51% протоколів за неї проголосували 42,07% виборців. Її найближчі опоненти -- кандидат від проросійської партії соціалістів, колишній генпрокурор Александр Стояногло та олігарх, ексмер Бєльців Ренато Усатий, який закликав до нейтралітету, отримали 26,27 і 13,74% голосів відповідно.
Соцопитування свідчать, що Санду впевнено перемагає в другому турі, який відбудеться 3 листопада.
На користь Санду, яка прагне поглибити співпрацю Молдови із Західними державами та домогтися вступу країни до Європейського Союзу, вплинули кілька важливих факторів.
По-перше, немає єдиного кандидата, який би представляв проросійські інтереси: Соціалістична партія, що прагне налагодити тісні зв’язки з Росією, не змогла переконати жодну іншу партію підтримати свого кандидата Александра Стояногло.
По-друге, Кремль робить акцент на парламентських виборах у Молдові, запланованих на 2025 рік. У цій країні президент може здійснювати реальну владу лише за умови, що має підтримку більшості у парламенті. У разі перемоги проросійських партій на виборах, які здатні заблокувати будь-які рішення глави держави, президент може стати фігурою без суттєвих повноважень, що, у свою чергу, призведе до зміни зовнішньої політики. На даний момент існує висока ймовірність того, що на виборах 2025 року Санду не зможе здобути в парламенті підтримку, яка б відповідала її інтересам.
Проте результати першого туру президентських виборів принесли Санду певну гіркоту: на референдумі лише 50,16% молдован висловили підтримку змінам до Конституції та закріпленню курсу на євроінтеграцію. Ця незначна перевага над проросійськими силами не відповідала сподіванням команди президента. Водночас у Москві, зайнятій підготовкою до саміту БРІКС, можуть святкувати з відкритими пляшками шампанського.
Санду вирішила провести референдум перед завершенням переговорів з ЄС, перш за все, щоб активізувати проєвропейську виборчу базу на президентських виборах. Крім того, це дозволить ускладнити скасування євроінтеграційного процесу для проросійських сил, якщо вони прийдуть до влади. Це нагадує зміни до Конституції, які були ухвалені українською владою у 2019 році, коли в Основному Законі було закріплено курс на повноправне членство в ЄС та НАТО.
По суті, референдум сприймався як плебісцит щодо приєднання до Європейського Союзу, виступаючи в ролі геополітичного вибору між проєвропейською та проросійською орієнтацією. Саме тому він набув такого вагомого політичного значення для Маї Санду, партії PAS, що підтримує президентські ініціативи, а також для всіх, хто виступає за європейську інтеграцію Молдови.
Загроза втрати позицій у Молдові підштовхувала Кремль до радикальних дій уже сьогодні. "Росія хоче "взяти" Молдову на парламентських виборах. Наразі ж точкою докладання зусиль Москви став референдум, на якому було запропоновано прописати курс Молдови на інтеграцію до ЄС у Конституції республіки", -- зазначив у коментарі ZN.UA заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.
Росія розпочала в Україні масовану пропагандистську кампанію, спрямовану проти євроінтеграції. Не шкодуючи ресурсів, Кремль намагається вплинути на результати референдуму, переконуючи громадян Молдови, що їхня країна, вступивши до Євросоюзу, ризикує опинитися у війні з Росією та зазнати нападу на "традиційні цінності". Зокрема, компанія Microsoft зафіксувала багатоаспектну російську кампанію, яка включала DDoS-атаки на урядові вебсайти Молдови та поширення дезінформації.
За даними молдовських органів влади, олігарх Ілан Шор, який був заочно засуджений в Молдові на 15 років ув'язнення за розкрадання мільярда доларів із державних банків, втік до Росії. Там він організував широку мережу з метою зриву референдуму. Молдовські спецслужби повідомляють, що Шор розробив схему на суму 15 мільйонів доларів і намагався підкупити 130 тисяч виборців, щоб вони проголосували проти закріплення курсу на європейську інтеграцію країни.
Голова молдовської розвідки Александру Мустята повідомляв 17 жовтня, що іноземні інструктори, пов'язані з колишньою ПВК "Вагнер", тренували групу з близько сотні молодих проросійськи налаштованих громадян Молдови в "партизанських таборах" у Сербії та Боснії й Герцеговині. Поліція Молдови також повідомила, що понад 300 молдован навчали тактик протестних акцій на полігоні під Москвою, а некомерційна організація Шора "Євразія" фінансувала це "навчання". 4 жовтня влада Молдови повідомила про затримку групи з 20 осіб, які планували захоплення адміністративних будівель і масові заворушення.
У день голосування Мая Санду заявила, що Молдова стикнулася з "безпрецедентною атакою на демократію". За її словами, "злочинні угруповання разом із іноземними силами" намагалися купити голоси молдовських виборців. Не дивно, хоча напередодні голосування соцопитування й показували, що за зміни до Конституції проголосують близько 55%, на відміну від президентських виборів, результати настільки важливого для Санду та її команди референдуму були менш очевидними.
Протягом тривалого часу обробки результатів референдуму виникли шокуючі дані: лише трохи більше 45% виборців висловилися за курсом на вступ до Європейського Союзу. Проте для Санду та її команди все завершилося позитивно, оскільки виборці підтримали зміни до Конституції. Важливу роль у цьому процесі відіграла молдовська діаспора: з населення країни в 2,5 мільйона осіб, 1,2 мільйона проживають за кордоном.
Опоненти Санду вже звинувачують владу в тому, що вона "намалювала" додаткові голоси. Але попри підсумок голосування на референдумі проросійські політичні сили активно використовуватимуть його результат під час парламентської кампанії. З одного боку, вони наголошуватимуть на тому, що виборці, які проживають у Молдові, проголосували проти курсу на вступ до ЄС. З іншого -- почнуть переконувати виборців, що тільки парламент може зупинити "вакханалію євроінтеграції".
Вибори та референдум стали яскравим свідченням можливостей Росії дестабілізувати Молдову і загрожувати її територіальній цілісності. Одним із ключових інструментів у цій стратегії виступає Гагаузія, де проросійські настрої мають значний вплив, а місцева влада підтримує тісні політичні та економічні зв’язки з Москвою. Наприклад, башкан автономії Євгенія Гуцул має близькі стосунки з політиком Шором. На референдумі 95% жителів Гагаузії висловилися проти закріплення в Конституції курсу на вступ до Європейського Союзу.
Перший крок до розгортання сценарію подальшої дестабілізації в країні зробив лідер Соціалістичної партії Ігор Додон. Він прокоментував черги молдовської діаспори на двох виборчих дільницях у Москві, які були відкриті для майже пів мільйона громадян Молдови, що мешкають у Росії. Додон стверджує, що партія PAS вчиняє серйозні порушення, маніпулюючи виборами президента та референдумом щодо вступу до ЄС.
