Відповідальність за ненависть у соціальних мережах
Під час перегляду соціальних мереж, таких як Фейсбук, Ютуб, Інстаграм, ТікТок або тематичних сайтів та форумів, а також під час гри в онлайн-ігри, легко натрапити на численні негативні коментарі, які мають спільні ознаки — безпідставні образи і лайки. Більше того, практично кожен другий користувач соцмереж ставав жертвою подібних агресивних висловлювань і замислювався над питанням: чи можливо покарати таких коментаторів за їх необґрунтовані закиди? Відповідь на це питання — так, це цілком реально.
Цей тип коментування отримав назву "хейт" (від англійського слова hate, що означає ненависть). Йдеться про агресивні висловлювання, які мають на меті принизити, дискредитувати або пригнічувати індивіда чи групу людей за певними ознаками, такими як раса, національність, політичні переконання, релігійні погляди, стать, сексуальна орієнтація тощо. Таким чином, расизм, сексизм, ейджизм, булінг та подібні явища є різними формами хейту.
Хейтинг зазвичай визначається як безпідставні звинувачення, образи, які супроводжуються агресією та ненормативною лексикою. Наприклад, під вашим дописом в Інстаграмі може з'явитися коментар, в якому хтось без причини починає критикувати вас через вік ("старий", "молодий"), вагу ("товстун", "худорлявий"), колір шкіри ("світлий", "темний"), стан здоров'я ("недоумок", "дурень") або щось інше. Суть таких коментарів не має значення, адже їхня мета — завдати образи і емоційної шкоди. Тому не варто звертати на них увагу.
Варто відзначити, що причини для виникнення хейту можуть бути найрізноманітнішими. Це може бути не той вислів, не відповідний стиль одягу або ж незгода з певними поглядами, які сповідує хейтер. Серед основних тем для критики в даний час виділяються політичні переконання, ставлення до воєнного стану, питання мобілізації та інші. У країні, що переживає війну, люди постійно перебувають у стресовому стані, тому хейт стає звичною складовою коментарів, оскільки таким чином вони проявляють свій гнів, страх і інші негативні емоції.
Проте моделюємо ситуацію, яка ставалася чи не в кожного, -- ви отримали хейт, який завдав вам моральної шкоди, й за це маєте намір притягнути хейтера до відповідальності.
Хейт має свої специфічні риси, до яких належать: ірраціональність і відсутність конструктивного підходу, агресивність та використання ненормативної лексики, особистісні нападки, маніпуляції або залякування.
Водночас критика є конструктивною, логічною та побудованою на фактах. Фактично критика -- це допомога для досягнення кращого результату, на противагу меті хейту -- принизити, образити й завдати емоційної шкоди.
Таким чином, ми можемо опинитися під ударом ненависті в будь-який момент і з будь-якої причини, адже основна мета хейтера полягає в приниженні, а не в веденні конструктивної дискусії для встановлення істини.
Цікаво, що значна частина критиків вважає, що, беручи участь в онлайн-конфліктах, вони можуть залишатися невидимими й уникати наслідків своїх дій. Багато з них створюють акаунти без особистих даних — без справжніх фотографій і імен, що ускладнює їх ідентифікацію.
Однак у сучасний технологічний час існує безліч засобів, які дозволяють виявити особу коментатора та притягнути її до відповідальності. Проте ці рішення часто мають високу вартість і не завжди доступні для всіх. Тож як можна захистити свої права в таких умовах?
Звернутися до правоохоронних структур можна тільки у випадку, коли ненависть виявляється у формі загроз для життя чи здоров’я (наприклад, побажання смерті, травм та подібні). Для того щоб ініціювати відповідальність, необхідно подати заяву до поліції про скоєння кримінального правопорушення.
Посилатися в такій заяві слід на статтю 129 Кримінального кодексу, якщо хейт містить погрози вбивством (реальні погрози). Або вказати статтю 161 Кримінального кодексу, де йдеться про умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, регіональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності тощо.
Заява до правоохоронних органів може стати потужним інструментом психологічного впливу, змушуючи агресора переосмислити свої вчинки. Якщо наявні переконливі докази або поліція здатна ідентифікувати правопорушника, наступним етапом стане розслідування справи.
З досвіду, можна спостерігати, що багато критиків, дізнавшись про старт розслідування, намагаються виправдати свої дії, проте таким чином лише підривають свою репутацію. Тепер слово залишається за судом.
Якщо ж особу можна ідентифікувати, то простіше звернутися до поліції з повідомленням про вчинення адміністративного правопорушення, посилаючись на статтю 173-1 КУпАП, яка є досить актуальною в умовах воєнного стану.
Згідно з нею, за поширення неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, передбачається накладення штрафу від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.
Ще можна зазначити статтю 173-4 КУпАП, у якій описано форму хейту -- булінг (діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві) або статтю 173-5 КУпАП, яка передбачає відповідальність за мобінг (хейт працівників).
Звернення до поліції може допомогти зібрати більшу доказову базу, яку потім можна використати в суді, оскільки наша мета -- не тільки притягнути до відповідальності, а й спростувати написане.
Після встановлення особи, найбільш доцільним кроком буде подача позову до суду з метою захисту своєї честі та гідності. Згідно зі статтею 297 Цивільного кодексу, кожен має право на повагу до своєї гідності та честі.
Розповсюдження особою неправдивої (непідтвердженої або хибної) інформації про іншу особу або осіб вважається порушенням їх честі, гідності чи ділової репутації. Таким чином, порушенням є саме те фактичне твердження, яке стає доступним для сторонніх. Фактичне твердження являє собою висловлення, яке подається як факт і не потребує додаткового доведення (встановлення).
Водночас порушенням не може вважатись оцінне судження, власна думка, критика, оцінка дій / бездіяльності. Оцінним судженням прийнято вважати висловлювання, що містять звороти "моя думка така", "я так вважаю, оскільки". У разі логічного та конструктивного формування позиції оцінне судження є висновком із посиланням на наше авторство.
Таким чином, незважаючи на те, що національні закони не мають конкретних положень щодо мови ненависті, існують подібні норми, які регулюють ці питання і дозволяють притягнути осіб, що займаються хейтом, до відповідальності за їх неприйнятні висловлювання.
Статистичні дані про судові рішення за період з 2023 до 2024 року показують, що реєстр містить понад тисячу справ, з яких більшість закінчується позитивно для тих, хто прагне відстояти свою честь і гідність.
У справі №279/3125/24 суд ухвалив рішення, що зобов'язує особу, яка поширювала ненависть, видалити зі своєї сторінки у Фейсбуці фотографію неповнолітнього сина Заявника. Суд також визнав цю інформацію неправдивою та такою, що принижує честь і гідність, а також порушує право на недоторканність ділової репутації.
У справі №598/2106/22 судом було встановлено, що інформація, яка містить твердження: "Він (позивач) кагебіст і путін, слабкий, дурний" та "Він (позивач), як путін, кагебіст", є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача. Суд зобов'язав відповідача вжити заходів для спростування цієї неправдивої інформації протягом двох календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили, повідомивши про це усно позивача та свідків.
Проте слід зазначити, що подібні справи можуть мати успіх лише при наявності достатньої кількості доказів та належному супроводі в судовому процесі.
