Постачання озброєнь з Північної Кореї до Російської Федерації становить серйозну загрозу для безпеки європейських країн.
Північна Корея все активніше втручається у конфлікт між Росією та Україною. Спочатку країна надала російським військовим мільйони артилерійських снарядів. Наразі, згідно з численними джерелами, йдеться також про можливу відправку тисячі північнокорейських військових на фронт. Хоча офіційної інформації з цього питання поки що обмаль, проте відомо, що постачання боєприпасів з КНДР для армії РФ відбувається на регулярній основі.
Цей аспект — військово-технічне співробітництво між Москвою та Пхеньяном — є предметом аналізу статті, опублікованої 21 жовтня на веб-сайті берлінського фонду "Наука та політика" (Stiftung Wissenschaft und Politik, SWP). Цей науковий інститут спеціалізується на вивченні зовнішньої політики та надає консультації уряду та парламенту Німеччини, а також Європейському Союзу. Публікація має назву "Політика Північної Кореї у сфері озброєнь як опосередкована загроза безпеці Європи", а її підзаголовок підкреслює, що стаття досліджує взаємодію не лише двох, а трьох режимів: "Як Пхеньян зміцнює співпрацю з Москвою та Тегераном".
"До недавнього часу Північна Корея сприймалася переважно як регіональна загроза", - підкреслює на початку статті Елізабет Зу, експертка у питаннях звичайних та ядерних озброєнь КНДР, а також безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. "Проте з моменту, коли Росія почала використовувати артилерію та балістичні ракети з Північної Кореї проти України, - зауважує вона, - стало явним, що Пхеньян активно сприяє ескалації конфліктів далеко за межами Північно-Східної Азії."
Поставляючи боєприпаси для воєн в Україні та на Близькому Сході, Північна Корея активно допомагає Росії та Ірану досягати своїх військово-політичних цілей і тим самим "підвищує свою стратегічну цінність для Москви і Тегерана". Як наслідок та непряма загроза, яку Північна Корея становить для безпеки та стабільності в Європі, "набула нової якості", наголошується в статті.
Елізабет Зу зазначає, що наявні дані щодо обсягів і характеристик експорту озброєнь з Північної Кореї є вкрай обмеженими, а сам Пхеньян активно поширює дезінформацію. Вона наводить оцінки, згідно з якими протягом останніх двох років Північна Корея могла поставити Росії близько шести мільйонів артилерійських снарядів. Це фактично дорівнює обсягам, які, за її інформацією, виробляє російська оборонна промисловість, яка здатна виготовляти приблизно три мільйони снарядів щороку.
Отже, у потребах артилерії Пхеньян відіграє для Росії "роль вирішального постачальника", доходить висновку авторка статті і нагадує, що "використання артилерійських снарядів і ракет є для Москви найефективнішим способом вести в Україні тривалу війну на виснаження".
Спочатку Північна Корея, ймовірно, постачала в Росію застарілі боєприпаси зі своїх запасів, що, ймовірно, пояснює високу частку бракованих снарядів, яка могла сягати 50%. Про це пише Елізабет Зу, посилаючись на українські джерела. Проте на даний момент північнокорейська оборонна промисловість функціонує на максимальних потужностях і, за оцінками Південної Кореї, здатна виробляти до 2 мільйонів снарядів щороку. Тим часом, США та Європа, як зазначено у статті, наразі виготовляють близько 1,2 мільйона снарядів на рік.
Ознайомтеся також: Юн Сок Йоль про військових з Північної Кореї у Росії: Це провокація, яка ставить під загрозу світову безпеку.
Північна Корея також передала приблизно 50 своїх новітніх ракет малої дальності разом із вантажними автомобілями, з яких вони запускаються. Це число є значно меншим за 400 одиниць, які, за повідомленнями, Москва отримала від Ірану, - зазначається в статті. Проте така кількість відносно недорогих ракет з Ірану та Північної Кореї надала Москві можливість частково замінити менш потужні безпілотники та дорожчі крилаті ракети, що запускаються з літаків, для цілеспрямованого знищення критично важливої інфраструктури в Україні.
Постачання боєприпасів з Північної Кореї до Росії підняло відносини між цими країнами на новий рівень, вважає Елізабет Зу. "Раніше Москва лише опосередковано підтримувала Пхеньян у його прагненні до нарощування військової потужності, але тепер Північна Корея має можливість пропонувати ключові види озброєння і, відповідно, вимагати важливих дій з боку Росії", - зазначає експертка.
Так, Пхеньян домігся включення до нової, підписаної цього літа, угоди про всеосяжне стратегічне партнерство Росії та КНДР пункту про взаємну військову допомогу. Керівництво Північної Кореї вбачає у цьому підтвердження тісних союзницьких відносин з Росією та доказ свого зростаючого впливу, зазначається у статті. До того ж цей договір передбачає співробітництво в ядерній сфері та в галузі космічних технологій, наприклад при розробці та запуску розвідувальних супутників, що Елізабет Зу вважає цілком реальною платою Москви за постачання боєприпасів.
Вона підкреслює, що найбільші вигоди для обох країн можуть виникнути завдяки координації зусиль для обходу санкцій, що накладені на них. Як Росія, так і Північна Корея потребують, зокрема, напівпровідників для своїх оборонних підприємств. "Спільна реалізація угод та підтримка ланцюгів постачання забезпечить обом країнам переваги", - зазначено в статті.
Ознайомтеся також з: Аналіз: Північна Корея грає в ризиковану гру
Але Росія - не єдиний клієнт Пхеньяна, нагадує Елізабет Зу та вказує на "партнерство у сфері озброєнь" між Північною Кореєю та Іраном. Йдеться насамперед про ракетні технології. Чи є співпраця у цій сфері настільки ж інтенсивною, як раніше, сказати важко, адже обидві країни досягли значних успіхів у реалізації власних ракетних програм, пише експертка.
Зокрема, Пхеньян може надати Тегерану допомогу у створенні ракет з великою дальністю, постачаючи, зокрема, двигуни, які використовуються на нових міжконтинентальних та космічних ракетах Північної Кореї. Існують припущення, що Пхеньян також постачав двигуни для ракет середньої дальності.
З часів ірано-іракської війни 1980-х років Тегеран більше не покладається на північнокорейські ракети, а віддає перевагу власним розробкам, що було продемонстровано під час недавніх атак на Ізраїль, як зазначено в статті. Проте існують повідомлення про те, що як ХАМАС, так і "Хезболла", а також єменські хусити частково застосовують боєприпаси та ракети, виготовлені в Північній Кореї.
"Цілком можливо, що Тегеран у цьому випадку виступає у ролі посередника і закуповує боєприпаси для цих бойовиків, щоб не надто витрачати власні запаси", - зазначає Елізабет Зу. Своєю чергою, Пхеньян, напевно, зацікавлений у допомозі з боку Ірану у сфері технологій БпЛА, в енергетиці, а також при обході санкцій.
У фінальній частині статті, де, як зазвичай зазначає SWP, експертка ділиться своїми особистими думками, вона визнає, що Європі, ймовірно, не вдасться зупинити військове співробітництво між Північною Кореєю, Росією та Іраном. Проте європейські країни могли б активніше проводити інформаційні кампанії серед третіх держав, банків та компаній, які свідомо або мимоволі підтримують угоди в сфері оборонної промисловості КНДР, а також посилити тиск на ці структури, включаючи суспільний аспект. Крім того, на думку Зу, необхідно розширити співпрацю з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону. За словами експертки, ефективними заходами стали б активізація розвідувальної діяльності та подальше затримання підозрілих суден у міжнародних водах.
